Росія б'є по складах АТБ і "Нової пошти": чи чекати перебоїв з продуктами і доставкою

З початку 2026 року Росія здійснила щонайменше 25 системних атак на логістичну інфраструктуру України. Під ударом опинилися великі розподільчі центри та термінали.

Чи готові ритейлери до нових викликів та чи з'являться порожні полиці в магазинах – у матеріалі РБК-Україна.

Головне:

• Атаки на логістику: щонайменше 25 випадків пошкодження або знищення складської інфраструктури зафіксовано в Україні з початку року.
• Масштабні руйнування: серед найбільших втрат – центри Roshen у Яготині та АТБ у Дніпрі, а також компанія "Клевер Сторс", яка втратила 75% складів у Луцьку.
• Уникнення дефіциту: для стабільної роботи мереж та доставки більшість постраждалих компаній оперативно перенаправляють товарні потоки.
• Нова модель ринку: задля розподілу ризиків оператори замінюють один великий центральний хаб на кілька регіональних складів.

З початку 2026 року в Україні, за даними відкритих джерел, зафіксовано щонайменше 25 випадків пошкодження або знищення складської та логістичної інфраструктури внаслідок російських ударів. Це стосується як невеликих пожеж на локальних об'єктах, так і повного руйнування великих розподільчих центрів ритейлерів та логістичних операторів.

На початку року серйозних руйнувань зазнали такі гіганти, як Roshen (логістичний центр у Яготині, збитки понад 20 млн доларів) та АТБ (розподільчий центр класу "А" на 37,5 тис. кв. м у Дніпрі). Також близько 75% складської інфраструктури втратила компанія "Клевер Сторс" у Луцьку.

Небезпечною тенденцією є те, що удари по складській нерухомості дедалі більше набувають системного, а не точкового характеру. Це вказує на цілеспрямовану кампанію проти логістичних операторів, а не на випадкові влучання.

Наприклад, лише за останні три місяці "Нова пошта" втратила щонайменше вісім об'єктів у різних регіонах – від Луцька й Одещини до Харкова, Запоріжжя, Києва, Дніпра та Сум.

Постійні атаки на логістичну інфраструктуру змушують операторів швидко адаптуватися до нових умов. У бізнесу виникла необхідність тримати резервні потужності та дублювати маршрути перевезень.

Більшість постраждалих компаній (АТБ, "Нова пошта", Euromix) публічно заявляли про оперативне перенаправлення поставок саме для того, щоб уникнути дефіциту товарів у магазинах та затримок із доставкою.

Водночас змінився формат самої логістики. Якщо до 2022 року у компаній стояло завдання економії та мінімізації витрат, то тепер у пріоритеті – розподіл ризиків та забезпечення безперервності роботи. Тому один великий логістичний центр замінюють кількома регіональними складами, навіть якщо це означає додаткові витрати.

"Замість того, щоб тримати все в Києві, як це було до 2022 року, вони один великий склад ділять на різні регіони: тепер у них є, наприклад, менший склад у Києві, склад у Львові і наприклад, у Дніпрі", – зауважує комерційний директор девелоперської компанії Alterra Group Геннадій Гриненко у коментарі РБК-Україна.

Такий підхід допомагає оперативно реагувати на безпекові ризики, з якими українському бізнесу, на жаль, доводиться стикатися щодня.